Ця візитівка української столиці народилася на фабриці Ім. Карла Маркса. За однією з версій, солодкий шедевр з’явився через помилку кондитера, який, підготувавши для бісквіту яєчний білок, не сховав вчасно в холодильник. 


Тоді начальнику бісквітного цеху Костянтину Петренку довелося викручуватися з ситуації і зробити торт з того, що вийшло.

Зараз кондитери сумніваються в цій «помилковій» версії, а говорять, що цілеспрямовано працювали над винаходом нового оригінального рецепту. Так стверджують на «кондитерці» ім. Карла Маркса, яка вже кілька років змінила назву на «Рошен» (похідне від прізвища нинішнього власника і засновника корпорації – Петра Порошенка). Спочатку до складу торта входив винятково горіх кеш'ю, який в надлишку надходив до Радянського Союзу з Африки в обмін на зброю. Зараз для приготування «Київського» використовують фундук. Секрети рецепту приготування коржів, які і є родзинкою торта, кондитери не розкривають. Практично всі київські хлібокомбінати зараз випускають торти, які називаються «Київськими», але їм не вдається домогтися оригінального смаку. Та й самі кондитери нарікають, що для всієї повноти смаку торта радянських часів не вистачає спеціального коньяку для просочення коржів, який виготовляли з особливого сорту кримського винограду. Його вирубали під час антиалкогольної кампанії у 1980-х роках.
Одним з найвідоміших цінителів торта був Леонід Брежнєв. Кажуть, на 70-річчя йому подарували торт із 70-ти білково-горіхових коржів вагою 5 кг. Брежнєву так сподобався подарунок, що він звелів, щоб і його кухарі навчилися готувати такий торт. Але такої смакоти, як у Києві, у них не вийшло. Знаменитий торт у часи дефіцитів дарували як презент лікареві або чиновнику. Традиційно цей солодкий подарунок передають поїздами в Москву, за що московські рейси з Києва і називали «тортовозами». «Київський торт» і зараз вважається найкращим подарунком з України.